Аналітики програми «Прозорі міста» провели дослідження щодо розвиненості екосистеми електронних сервісів, доступ до якої пропонують органи місцевого самоврядування в 11 містах, а саме: Києва, Дніпра, Запоріжжя, Кропивницького, Луцька, Львова, Одеси, Полтави, Харкова, Хмельницького та Чернігова.
Аналітики програми «Прозорі міста» провели дослідження щодо розвиненості екосистеми електронних сервісів, доступ до якої пропонують органи місцевого самоврядування в 11 містах, а саме: Києва, Дніпра, Запоріжжя, Кропивницького, Луцька, Львова, Одеси, Полтави, Харкова, Хмельницького та Чернігова.
Міста оцінювали за 40 критеріями, що стосуються цифрових сервісів, їхньої інтегрованості та користі (наявність цифрової стратегії, доступ до онлайн-послуг, можливість електронної взаємодії з владою та інші). Максимальна кількість балів, яку місто могло отримати, становила 100 балів, повідомляє Transparency International Ukraine.
Середній рівень виконання40 індикаторів блоку «Електронні сервіси» становить 49,8%.
Найвищий результат у Києва — 70 зі 100 можливих балів. Позицією нижче — Львів зі 63 балами, далі — Харків, який отримав 58 балів. Найменше балів у Полтави (27), Чернігова (32) та Луцька(43).
«Лідерство Києва та Львова було передбачуваним. А ось третє місце Харкова, напевно, мало хто міг спрогнозувати. Дослідження показало, що міській владі вдається не лише підтримувати роботу створених ще до війни електронних сервісів, а й розробляти нові (наприклад, мобільний застосунок Open Kharkiv), завдяки чому Харків і зміг досягти високого результату», — зазначили у дослідженні.
Аналіз наявності в міських рад актуальних затверджених програм інформатизаціїпоказав, що її немає лише у трьох обласних центрів — Полтави, Чернігова та Луцька.
У Полтаві та Чернігові взагалі не вдалося знайти згадок про програму, в Луцьку проєкт програми «SmartLutsk» на 2025–2029 роки оприлюднений на сайті міської ради, однак станом на жовтень 2025 року вона так і не була затверджена. І саме ці три міста показали найгірші результати за даними дослідження.
Усі 11 досліджуваних міст забезпечують доступ до електронного сервісу відстежування місцеперебування комунального транспорту в режимі реального часу, а також сервісу електронних місцевих петицій. Також усі обласні центри надають доступ до сервісу для онлайн-запису дітей до садків і можливість дистанційно відстежувати чергу.
Усі досліджувані міста, крім Кропивницького, впровадили безготівкову оплату проїзду у комунальному транспорті(QR-код / безконтактна NFC-оплата / віртуальна транспортна картка) та можливість попереднього онлайн-запису до ЦНАП.
9 із 11 обласних центрів забезпечують комунікацію через електронні контакт-центри — аналітично-комунікаційні системи, які здійснюють прийом, обробку та контроль виконання звернень громадян щодо проблем, які потребують оперативного реагування (виключення — Кропивницький і Полтава).
Водночас жодна міська рада на своєму офіційному сайті або сайті структурного підрозділу з питань соціального захисту населення не оприлюднила окремий перелік соціальних послуг, доступних для замовлення громадянами в режимі онлайн.
Ще однією несподіванкою дослідження стала відсутність на головних сторінках офіційних сайтів ОМС посилань на сторінки, присвячені міським комплексним мобільним застосункам, з переліками доступних сервісів. Загалом зараз функціонують чотири такі додатки: єДніпро (Дніпро), Київ Цифровий (Київ), Misto (Одеса) та Open Kharkiv (Харків). Але лише на головній сторінці офіційного сайту Одеської міської ради є посилання на застосунок Misto.
Окрім проблем із наявністю сервісів, аналітики під час оцінювання зафіксували складнощі з визначенням актуальності даних, доступ до яких надають ті чи інші сервіси. Наприклад, за результатами дослідження 7 із 11 міських рад не надають доступу до актуальних інтерактивних мап захисних споруд цивільного захисту, що вкрай критично на четвертому році війни. У Кропивницькій і Полтавській міських радах на офіційних сайтах взагалі не вдалося знайти посилань на відповідні мапи, а в інших п’яти міських радах доступ до карт забезпечили, однак перевірити, чи оновлювалися дані у 2025 році, неможливо.
Спостерігається взаємозв’язок між відсутністю у міста затвердженої програми інформатизації та низькими результатами, отриманими в результаті комплексного оцінювання електронних сервісів.
Проаналізовані 11 міст мають дуже різний рівень розвиненості екосистеми електронних сервісів.
Принцип «єдиної точки входу», який є елементом європейського врядування, застосовується вибірково. Одночасно інколи відбувається плутанина у використанні слів «сервіси» й «послуги».
Є великі проблеми з цифровими сервісами, які стосуються місцевої статистики, енергоефективності, охорони здоров’я та соціальних послуг.
